Пропаганда на Русском фронте в годы Первой мировой войны

Митрополит Галицкий всім вірним пограничних сіл у всіх трех Галицких Епархій.

Мир о Господі і наше Архізрейске благословенэ!

Преважна — Дороги — хвіля. Ведесь вийна поміж нашим Щсарем и Царем Москви. Війна ведесь о нас, бо московский Цар не міг того стерпіти, що в Австрийскій державі маэмо свободу віри та народности, хоче нам видерти ту свободу, закувати в кайдани. В нашім війску сто тисячі наших дітей — вірних ношому Цїсареви — йдут у бій за нашу долю. Йдут у бій за св. нашу Віру, боронять сьвятости родинних огнищ, боронять перед ворогом вашого добра, ваших сіл и ваших хат. Наше війско побиджаз, але лютий ворог не спит. Не може нашої сили перемочи силою оружія, взявся на способи: хитрощами, ложию, зрадою хоче до зради побудити наших бідних людий. Вовк одїваз ся в овечу скіру. Ворог удаз приятеля, та прелестними словами — як рибу на вутку — хоче брати у неволю темних і збаламучених. Нещасний хто его послухав, впадаз в темну бозодню зради. Ворог розкидав по краю ложне письмо, в якім надуживаючи сьвятых слів и молитов, єретик удаючи монаха, сьміз Божим іменем розрішати наших людий від присяги вірносте для нашого Цісаря. З видкиж мавби таке право? Яка то безлична лож і сьвятокрадство собі приписувати Божі права! Таке злобне сьвятокрадство може лиш лютий ворог піддавати нашому народови. Присяга вірности сьвято обовязуз для Божої волї та с Божого закона.

Іменем Божим яко ваш Митрополит і Душпастир заклинаю Вас, не принимайте юдиної ради, не слухайте тих, що хотят Вас закувати в кайдани; не слухайте голосу ложних безбожних, що сміють намовляти Вас до зради Цісаря — Вітчини — Віри.

Зрадою же булаби кожда поміч дана ворогам або і зрадникам, а зрада то злочин, який стягаз сташну кару від Бога і від людий. Най Вас Всевиш-ний Бог стереже від всякого кроку, яким Ви ворожим війскам помагали би, або своїм шкодили, або зраду покривали, та помагали зрадникам.

Заховуйте супокій. В Божих руках наша доля; без Божої волї і волос з голови не спаде. В Бозї наша надія і наша сила. В огни сеї страшної війни виковуз ся красша для нас доля. Ми з Божої волї злучені з австрийскою державою і династизю Габсбургів; спільна нам доля і недоля; коли війско нашого Цісаря побідить, — аз Божою ласкою побідить, — чеказ нас красша і ліпша будучність.

До крови будьте вірними Цїсареви. Будьте вірними дітьми нашого славного народа. Будьте вірними сьвятій нашій прадїдиій Церкві. А в тяжких хвилях болю і жертви, най Боже благословенз і Божа ласка буде з Вами: во имя Отца и Сына и св. Духа. Аминь.

Дано у Львови 21. Серпня 1914 при нашім Кафедральнім Храмі св. Юра.

Печатный экз. // РГВИА. Ф. 2067. Оп. 1. Д. 3928. Л. 33; обнаружена в с. Лшобора в районе 78-й пехотной дивизии // там же. Л. 31; то же // Ф. 2113. Оп. Д. 1399. Л. 42; получено по почте в Галиции (Новы Санч) //там же. Л. 42 об.

<< Назад   Вперёд>>